КОРІВНЯК, КА,

Корівняк, ка, м. Коровій пометъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 284.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

КОРІВОНЬКА →← КОРІВНИЦЯ, ЦІ,

T: 99